ПОЛОГ, ГУ,
Полог, гу, м.
1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв’язала. Н. п. У поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. ХС. 1893. VII. 74.
2) мн. Пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ. Вас. 206.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 286.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОЛОГИЙ, А, Е. →← ПОЛОВ’ЯНИК, КА,